Генрих Гейне Лорелей На украинском языке

Щось д??ться дивне з? мною,-
?з серця не йде б?ль страшний,
Як т?льки згадаю з журбою
Казковий сюжет давнини…
Темн?ша?, св?ж?стю в??.
Рейн тихо, пов?льно тече.
На скел? одн?й червон??
Пром?ння. Не сл?пить очей
Веч?рнього сяйва дарунок.
На скел? д?вчина сидить,-
Красуня чудова ? юна,
? п?сня бентежна летить
З гори понад Рейном. Д?вчисько
Злотисте волосся сво?
Злотим чеше гребенем. Низка
Прикрас золотих вмить ста?
Св?тл?ше. Охоплений сумом
У човн? маленьк?м весляр
Пливе, скель не бачить, бездумно
В?н дивиться вгору. В?д чар
Д?вочо? п?сн? загине,
Можливо, у хвилях. Так зле
Нако?ть сп?вачка, бо винним
В т?м стане мотив Лорелей…

Переклад з н?мецько? ?нни Вайнблат


Heinrich Heine

LORELEY

Ich weiss nicht, was soll es bedeuten,
Dass ich so traurig bin;
Ein M;rchen aus alten Zeiten,
Das kommt mir nicht aus dem Sinn.
Die Luft ist k;hl und es dunkelt,
Und ruhig fliesst der Rhein;
Der Gipfel des Berges funkelt
Im Abendsonnenschein.
Die sch;nste Jungfrau sitzet
Dort oben wunderbar,
Ihr goldnes Geschmeide blitzet,
Sie k;mmt ihr goldnes Haar.
Sie k;mmt es mit goldnem Kamme,
Und singt ein Lied dabey;
Das hat eine wundersame,
Gewaltige Melodey.
Den Schiffer, im kleinen Schiffe,
Ergreift es mit wildem Weh;
Er schaut nicht die Felsenriffe,
Er schaut nur hinauf in die H;h'.
Ich glaube, die Wellen verschlingen
Am Ende Schiffer und Kahn;
Und das hat mit ihrem Singen
Die Loreley getan.

Метки:
Предыдущий: Э. Д. - 909
Следующий: Михась Башлаков. Вернувшись, я всегда...