Андрiю Макаревiчу

У гнiздi смердючим ?голосом народу?
Твiй голос розуму забули, задавили.
Та вiд потворност? вiдвага буде довго,
Поки що дiтки воронiв мораллю не пiднiмуть.

Судите всi на одного!
Нема?, видно, мушкетерiв часу.
Патрiотизм став рiвний слову ?нiчого?,
Синонiм розуму нам говорить: ?Нi разу!?

Як важко у свiтi жити одному,
З мейнстрiму вибувши з? сво?? волi.
Не може музика твоя iнакше у гор?,
Де ноти см?ло руйнують ?чому?.

? Лео Лунарiс