Anna German - А коли все згасне - Ukr
Music by – K. G;rtner.
Lyrics by – J. Kulmowa.
Translation:
До остигання павутин св?чникових,
?накший плом?нь темноту цю знекровить,
В ?ншому блиску я читати буду
тво? оч? на дотик.
Перед нами, за нами ?стотно
н?що, н?що, н?що окр?м нас...
А вже коли все згасне, тод? так
? ясн?ше, прост?ше...
Ми молимось устами, ми молимось
руками у тиш?.
Тепер ми нев?дом?, лише соб?
в?дом?, до стиску...
Напомацки блукаючи, себе лиш т?льки
знаючи так близько...
Бо тем?нь – ми, мов храми,
н?чого перед нами,
нема? окр?м нас...
? т?льки наш? руки, наш дотик
? н? звуку, н? звуку...
Нема? тут обману,
Вивча?мо напам’ять – то ми,
то ми...
Original:
A kiedy wszystko zgasnie
I nim wystygna pajeczyny lichtarzy,
w ciemnosci naszej inny zar sie rozjarzy,
Inny zaplonie blask, i bede czytac
twoje oczy palcami.
Nic nie b;dzie przed nami, za nami,
nic, nic, nic oprocz nas...
A kiedy wszystko zgasnie, to wtedy
jest najjasniej, najprosciej...
Modlimy sie ustami, modlimy sie
rekami w ciemnosci.
Jestesmy niewidomi, tylko sobie
wiadomi, to wszystko.
Po omacku bladzscy, tylko siebie
znajacy tak blisko...
Bo ciemnosc – to my sami,
nie ma nic przed nami,
nie ma oprocz nas...
I tylko nasze rece, nasz dotyk
i nic wi;cej, nic wiecej...
Nikomu nikt nie klamie,
Wiemy siebie na pamiec – to my,
to my....
Lyrics by – J. Kulmowa.
Translation:
До остигання павутин св?чникових,
?накший плом?нь темноту цю знекровить,
В ?ншому блиску я читати буду
тво? оч? на дотик.
Перед нами, за нами ?стотно
н?що, н?що, н?що окр?м нас...
А вже коли все згасне, тод? так
? ясн?ше, прост?ше...
Ми молимось устами, ми молимось
руками у тиш?.
Тепер ми нев?дом?, лише соб?
в?дом?, до стиску...
Напомацки блукаючи, себе лиш т?льки
знаючи так близько...
Бо тем?нь – ми, мов храми,
н?чого перед нами,
нема? окр?м нас...
? т?льки наш? руки, наш дотик
? н? звуку, н? звуку...
Нема? тут обману,
Вивча?мо напам’ять – то ми,
то ми...
Original:
A kiedy wszystko zgasnie
I nim wystygna pajeczyny lichtarzy,
w ciemnosci naszej inny zar sie rozjarzy,
Inny zaplonie blask, i bede czytac
twoje oczy palcami.
Nic nie b;dzie przed nami, za nami,
nic, nic, nic oprocz nas...
A kiedy wszystko zgasnie, to wtedy
jest najjasniej, najprosciej...
Modlimy sie ustami, modlimy sie
rekami w ciemnosci.
Jestesmy niewidomi, tylko sobie
wiadomi, to wszystko.
Po omacku bladzscy, tylko siebie
znajacy tak blisko...
Bo ciemnosc – to my sami,
nie ma nic przed nami,
nie ma oprocz nas...
I tylko nasze rece, nasz dotyk
i nic wi;cej, nic wiecej...
Nikomu nikt nie klamie,
Wiemy siebie na pamiec – to my,
to my....
Метки: