Всi забудуть, що були МИ - переклад

ориг?нал - Марья Болюх http://www.stihi.ru/2011/03/03/10624

Я наст?льки загрузла в тоб?, саме час допомогу кликати,
Т?льки от допоможе хто? Я на крижин? серед зими.
Стали майже схож? на овоч?, забороненим димом дихати,
Та нехай день ?ще, м?сяць, р?к - вс? забудуть, що десь були "МИ".

Але ж МИ ? насправд? були, язики зл? щоразу т?шили:
-Що вона т?льки в ньому знайшла? - Люди, чу?те, що за одна?
Байдуже, МИ ц?лувались потайки, "локшини нав?шали",
Купували вино - ? в ту н?ч, де кохались до самого дна.

Та нажаль, вчора - це не сьогодн?. ? п?д кригу тво? тепло
Ут?кло, упливло, ? зникло без сл?ду десь аж за небом
Я тод? опинилась не там. Поруч вже опинився не той.
Зараз тиша лише. Вт?м, нам б?льше н?чого й не треба.

Ти назавжди тепер м?й б?ль. Я тв?й гострий осколок в ран?, .
Отже, я - божев?льний мазо, той, який з кайдан?в не т?ка?.
Ми обидва з тобою - т?, що зараз сп?в?снують на гран?...
Але вже через р?к що були "МИ" вже н?хто не згада?.