Лорелея

Не знаю, що сталось з? мною
? чому я такий сумний.
Казка, вкрита давниною,
Не йде мен? ?з голови.

Холодне пов?тря темн??,
Поважно тече тихий Рейн,
Вершина гори бовван??
На пороз? веч?рн?х дверей.

Сидить найгарн?ша д?вчина
В п?днесен?й вишин?,
Блищать золот? намистини
? коси, також золот?.

Вона ?х розч?су? н?жно
Малим греб?нцем золотим,
Сп?ваючи гарно п?сню
З мотивом складним, чар?вним.

Моряк у маленькому човн?,
Охоплений в дику печаль,
Не на рифи дивиться чорн? -
В недосяжну високу даль.

Я знаю, накри? хвиля
? човен, ? моряка.
? це сво?м сп?вом милим
Лорелея зробила сумна.

Генрих Гейне