Старий. перевод, Пушкин

Уже не той коханець я, як був,
Кому сп?вав до цих п?р св?т:
Уже ? л?то, й погляд дам забув.
Це все пройшло, давно вже зник ? сл?д.
Амуре, покровитель юнак?в!
Я був тоб? рабом пок?рним.
Якби ще раз життя прожив,
То став тоб? ще б?льше б в?рним!

Метки:
Предыдущий: День огня и солнца Teasdale
Следующий: Это просто сказать - Каролос Уильямс